Jakivas Feofanovičius Čepiga (Zelenkevičius) – žymus ukrainiečių mokytojas, psichologas ir visuomenės veikėjas, gimė 1875 m. gegužės 12 d. Maryancų kaime, Chersono srityje (dabar – Mykolajivo sritis). Pavardė Zelenkevych yra tėvavardis, o Čepiga – motinos pavardė.
Baigęs Hrušivkos dviejų klasių valstybinę mokyklą, Jakivas Feofanovičius Čepiga 1892 m. rugsėjį įstojo į Novobuzkos mokytojų seminariją, kur įgijo pedagoginį išsilavinimą. 1895 m. jaunuolis pradėjo mokytojo karjerą. Iš pradžių jis dėstė Zeletskio mokykloje (Chersono sritis), vėliau dirbo mokytoju Donbaso mokyklose, 1900–1901 m. vadovavo vakariniams suaugusiųjų kursams Luhanske, o 1908–1911 m. – Voznesensko kasyklos liaudies universitetui Donecko srityje.
Jakivas Feofanovičius Čepiga ne tik dėstė, bet ir atidžiai studijavo užsienio pedagoginę patirtį. Savo mintis šiuo klausimu jis išreiškė Ukrainos pedagoginio žurnalo „Šviesa“ puslapiuose. Tuo metu (1909–1914 m.), žiauraus ukrainiečių priespaudos sąlygomis, žurnalas buvo pedagoginės minties centras.
Remdamasis žymaus amerikiečių psichologo Stanley Hall ir vokiečių pedagogo Wilhelmo Laiso darbų analize, Jakivas Feofanovičius Čepiga įrodė poreikį sukurti naują švietimo ir auklėjimo sistemą, pagrįstą išsamiu vaiko prigimties tyrimu. Šioms idėjoms mokytojas skyrė šiuos kūrinius: „Dėmesys ir vaiko psichinis vystymasis“, „Baimė ir bausmė“, „Melavimas auklėjimo klausimu“ ir kitus.
1917–1920 m., kartu su kitais Ukrainos inteligentijos atstovais, Jakivas Feofanovičius Čepiga aktyviai dalyvavo kuriant vadovėlius Ukrainos mokykloms. Šie vadovėliai nuo senųjų skyrėsi nauju užduočių turiniu, paremtu vietine medžiaga, naudojant ukrainiečių terminologiją.
Jakivas Feofanovičius Čepiga buvo pradinių klasių vadovėlių apie ukrainiečių kalbą ir matematiką bei metodinių leidinių autorius. Jis tikėjo, kad mokykla vaikui turėtų būti šeimos tąsa, o mokytojo įtaka turėtų būti jaučiama ir už mokyklos ribų.
Jakivas Feofanovičius Čepiga (Zelenkevičius) mirė 1938 m. rugpjūčio 22 d.
Яків Феофанович Чепіга (Зеленкевич), видатний український педагог, психолог, громадський діяч, народився 12 травня 1875 року в селі Мар’янці на Херсонщині (нині Миколаївська обл.). Прізвище Зеленкевич — це по батькові, а Чепіга – прізвище по матері.
Після закінчення Грушівського двокласного народного училища Яків Феофанович Чепіга, у вересні 1892 року вступив до Новобузької учительської семінарії, де здобув педагогічну освіту. В 1895 році юнак розпочав свою педагогічну діяльність. Спочатку вчителювати в Зелецькому училищі (Херсонська губернія), потім працював учителем у школах Донбасу, з 1900 по 1901 рік завідував вечірніми курсами для до рослих у Луганську, а в 1908—1911 роках завідував Народним університетом Вознесенської копальні на Донеччині.
Яків Феофанович Чепіга не тільки вчителював, а й ретельно вивчав зарубіжний педагогічний досвід. Свої думки з цього приводу він викладав на сторінках українського педагогічного журналу «Світло». На той час (1909–1914 роки), в умовах жорстоких утисків українства, журнал був центром педагогічної думки.
На основі аналізу праць видатного американського психолога Стенлі Холла та німецького педагога Вільгельма Лая, Яків Феофанович Чепіга довів необхідність побудови нової системи освіти й виховання на основі ретельного вивчення природи дитини. Цим ідеям педагог присвятив такі праці: «Увага і розумовий розвиток дитини», «Страх і кара», «Брехливість у справі виховання» та інші.
У 1917–1920 роках разом з іншими представниками української інтелігенції Яків Феофанович Чепіга брав активну участь у створенні підручників для української школи. Ці підручники відрізнялися від старих новим змістовим наповненням задач, побудованих на місцевому матеріалі з використанням української термінології.
Яків Феофанович Чепіга був авторо букварів, підручників з української мови та математики для початкових шкіл, методичних видань. Він вважав, що школа має бути для дитини продовженням сім’ї, що вплив вчителя повинен відчуватися і поза школою.
Помер Яків Феофанович Чепіга (Зеленкевич) 22 серпня 1938 року.
Informaciją parengė Lietuvos švietimo muziejaus rinkinio kuratorė Vitalina Kuzniecova/Інформацію підготувала Віталіна Кузнєцова, кураторка колекції Музею освіти Литви
