Lidija Platonovna Depolovič gimė 1869 m. lapkričio 27 d. Kovčino kaime, Černigovo srityje. Baigusi mokyklą 1885 m., būsimoji ukrainiečių mokytoja įstojo į Černigovo moterų gimnaziją, kurią baigė 1893 m. Lidija Platonovna savo mokytojos karjerą pradėjo Kolyčivkoje (dabar kaimas Černigovo srityje), kur dirbo mokytoja nuo 1893 iki 1901 m., o vėliau iki 1908 m. dėstė Kovčino zemstvo mokykloje.
Pamokų metu pradinės mokyklos mokytoja skyrė deramą dėmesį vaikų mokymui taisyklingai ir kaligrafiškai rašyti, skaityti, sumaniai skaičiuoti, lavinti mokinių žodinę kalbą. Be to, dirbdama pedagoginį darbą, ji rūpinosi vaikų sveikatos išsaugojimu.
XX a. trečiojo dešimtmečio pradžioje trūko vadovėlių, kurie atitiktų prieinamumo, nacionalizmo ir visapusiško asmenybės ugdymo principus. Todėl, lygiagrečiai su mokymu, Lidija Platonivna užsiėmė raštingumo mokymo vadovėlių sudarymu ir organizavimu. Taip 1926 m. buvo išleistas pirmasis pradinukas „Skaitykime!“. Šis vadovėlis buvo rekomenduojamas kaip pagrindinis vadovėlis pradiniam ugdymui.
Lidijos Platonivnos Depolovič mokslinės ir metodinės veiklos viršūnė buvo 1938 m. išleistas autorinis pradinukas. Skaitymo mokymo metodika ir raidžių mokymosi seka buvo tokia sėkminga, kad 1948 m. šis pradinukas buvo pritaikytas mokyti riboto regėjimo vaikus.
Lidija Platonivna Depolovič mirė 1943 m. kovo 20 d. Iškilios pradinio ugdymo metodininkės, ukrainietiško pradinuko autorės, atminimą šventai saugo jos tautiečiai.
Nuotraukos: Ukrainos pedagoginis muziejus, Ukrainos V. I. Vernadskio nacionalinė biblioteka, Ukrainos V. O. Suchomlynskio valstybinė mokslinė ir pedagoginė biblioteka
Лідія Платонівна Деполович народилася 27 листопада 1869 року в селі Ковчин Чернігівської області. Після закінчення школи в 1885 році майбутня українська педагогиня вступила до Чернігівської жіночої гімназії, яку закінчила в 1893 році. Свою педагогічну діяльність Лідія Платонівна розпочала в Количівці (нині село в Чернігівській області), де працювала вчителькою з 1893 по 1901 ріки, а потім до 1908 року викладала в Ковчинській земській школі.
Під час своїх уроків вчителька початкових класів приділяла належну увагу навчанню дітей охайно й каліграфічно правильно писати, читати, вправно рахувати, розвивала усне мовлення учнів. Окрім того, у своїй виховній роботі, піклувалася про збереження здоров’я дітей.
На початку 20-х років ХХ сторічча бракувало навчальних книг, які б відповідали принципам доступності, народності та всебічного розвитку особистості. Тому, паралельно з викладанням, Лідія Платонівна займалася складанням та впорядкуванням посібників для навчання грамоти. Так, у 1926 році побачив світ перший буквар “Нумо читати!” Цей підручник був рекомендований як базовий підручник для початкової освіти.
Вершиною науково-методичної діяльності Лідії Платонівни Деполович став авторський буквар виданий у 1938 році. Методика навчання читанню й послідовність вивчення літер були настільки вдалими, що в 1948 році цей буквар адаптували для навчання дітей з обмежаними можливостями зору.
Лідія Платонівна Деполович померла 20 березня 1943 року. Пам’ять про видатну методистку початкової освіти, авторку українського букваря свято бережуть її земляки.
Фото: Педагогічний музей України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського
Informaciją parengė Lietuvos švietimo muziejaus rinkinio kuratorė Vitalina Kuznietsova
